19 січня 2014 р.

Планування виховної роботи

1.Планування виховної роботи
1.1 Призначення, функції плану. Вимоги до планування.
Планування значною мірою зумовлює результати та ефективність системи виховної роботи. Цілеспрямоване та чітке планування допомагає педагогам уникнути багатьох помилок і негативних явищ. Обгрунтований план дозволяє намітити загальні перспективи і конкретні шляхи вирішення поставлених виховних завдань.

Як свідчить педагогічна практика, до плану нерідко відносяться лише як до адміністративного вимогу, а процес планування, на жаль, обмежується рамками складання та написання плану. При такому підході план, безсумнівно, носить формальний характер і не може бути орієнтиром у діяльності. Ефективність результатів, що досягаються і успіх будь-якої діяльності багато в чому залежать від того, наскільки грамотно ця діяльність планується.

Призначення плану - порядок педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів. У самому загальному уявленні план - це документ, який вказує змістовні орієнтири діяльності, визначає її порядок, обсяг, часові межі. Він виконує наступні функції:
- Напрямну, визначальну, тобто конкретні напрямки і види діяльності;
- Прогнозуючу, тобто побічно відбиває задум, представляє результати через конкретні дії;
- Координуючу, організаторську, тобто, з одного боку, відображає те, яким чином, якими засобами діяльність організується і хто є її суб'єктом і об'єктом, з іншого боку, вказує порядок діяльності, її взаємозв'язок з іншими видами, а також відображає взаємодію суб'єктів діяльності, визначає її місце і час, відповідає на питання: хто, що, коли і де має робити;
- Контрольну: по-перше, сам педагог, користуючись планом, може контролювати реалізацію поставлених цілей, по-друге, за планом легко перевірити, наскільки він відповідає дійсності, більше того, рівень і якість плану в певній мірі свідчать про професійної компетентності педагога;
- Репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи »
При грамотній організації планування план стане не формальної папером, а документом, здатним захистити педагога від необгрунтованих вимог і претензій, що доводить системний підхід до організації педагогічного процесу. Тому, перш за все, необхідно ставитися до плану як до свого робочого документу, який потрібен самому педагогу, а не адміністрації, щоб діяти не хаотично, а у відповідності зі своїм задумом, цілями, можливостями та вимогами до педагогічного процесу.

2. Принципи планування.

Основу цієї діяльності складає моделювання, адже план виховної роботи -
це не що інше, як модель одного з фрагментів майбутнього стану виховного
процесу. Щоб успішно здійснити планування, необхідно дотримуватись
принципів педагогічного моделювання. До числа основних ідей і правил
формування модельних уявлень про виховний процес відносяться принципи
системності, конкретності, оптимальності, діалогу, індивідуальності,
науковості, безперервності. Розглянемо кожний з перерахованих принципів.
 
Принцип системності націлює учасників планування розглядати виховний
процес як складну систему, що складається з деякої сукупності
взаємозалежних і взаємодіючих компонентів. Як відомо, до складу виховної
системи класу входять такі компоненти: люди (класний керівник, учні
класу, їхні батьки, педагоги школи й інші дорослі); їх індивідуальні й
колективні інтереси, потреби, ціннісні орієнтації; цілі, принципи,
зміст, форми та способи організації спільної діяльності, спілкування й
відносин; внутрішні й зовнішні зв'язки класного співтовариства;
критерії, показники, прийоми та методи вивчення, аналізу й оцінки стану
та результатів виховного процесу. У ході планування не можна забувати
про кожний з названих компонентів і треба постаратися, щоб усі вони не
тільки знайшли відображення у плані виховної роботи, а й були
представлені в ньому у взаємозв'язку один з одним. Системний характер
повинен бути властивий розумовим операціям і практичним діям
організаторів і учасників планування.
 
Принцип конкретності містить рекомендацію розроблювачам плану уникати
невиправданого копіювання проведених справ в інших учнівських
колективах. При плануванні важливо враховувати інтереси та потреби
членів свого колективу, досягнутий рівень і перспективи розвитку свого
класу. Правильність вибору тих чи інших форм і методів виховної роботи
багато в чому залежить від усвідомлення специфічних особливостей
педагогічної ситуації в конкретній навчальній групі. Дотримання даного
принципу припускає включення у план конкретних справ, визначення
конкретних термінів і відповідальних за їх проведення.
 
Принцип оптимальності пов'язаний із трьома важливими обставинами в
діяльності з планування виховної роботи у класі. По-перше, класний
керівник повинен знайти найкращий варіант участі дітей і дорослих у
колективній роботі з планування. По-друге, результатом цієї спільної
діяльності повинні стати модельні уявлення про оптимальний варіант
побудови життєдіяльності у класі й виховного процесу в ньому. І,
по-третє, класний керівник повинен вибрати оптимальний варіант форми та
структури самого плану виховної роботи, щоби створюваний документ був
зручним для використання в повсякденній діяльності класного наставника.

Принцип індивідуальності націлює учасників планування спрямовувати свої
зусилля на створення модельних уявлень про виховну систему класу, в якій
індивідуальність кожного учня є цінністю, а процес її розвитку та прояву
- однією з головних задач системи, що моделюється. Принцип
індивідуальності припускає також урахування індивідуальних особливостей
дітей і дорослих при організації колективної діяльності з розробки
плану.
 
Принцип науковості є вираженням вимоги до класного керівника спиратись
при складанні плану на наукові уявлення про сутність, рушійні сили та
закономірності процесу виховання й розвитку дитини, на теоретичні
положення сучасних педагогічних концепцій виховання учнівської молоді,
на технологічні розробки вітчизняних і закордонних учених із проблем
планування й організації виховної діяльності з учнями.
 
Принцип безперервності звертає увагу розроблювачів плану на одну з
найважливіших характерних рис процесу планування - його безперервність.
Затвердження плану роботи класного керівника може свідчити лише про
відносну завершеність процесу планування. Навіть досвідчений класний
наставник після складання плану вносить у нього корективи, тому що
виховна система класу - це «живий» організм, у якого змінюються
інтереси, потреби, ціннісні установки дітей і дорослих, коректуються
міжособистісні емоційно-психологічні й ділові відносини, з'являються
нові контакти з навколишнім соціальним і природним середовищем. Усе це
обумовлює внесення змін у план виховної діяльності класного керівника.


3. Види і структура планів
Плани з утримання, структура, формою дуже різноманітні. Головне - вони повинні допомагати в організації виховної роботи, бути зручними для користування, бути робочими, а не формальними документами,
У практиці складаються самі різні плани, їх можна класифікувати за різними підставами [2].
1) За охопленням змісту:
- Комплексний (загальний) план: планується діяльність в усіх її напрямках та видах. Наприклад, план виховної роботи план роботи педагога з дитячим колективом;
- Тематичний план: планується один напрям або вид діяльності, Приміром, плани роботи з батьками, план профорієнтації та інші,
- Предметний (конкретний) план: планується одне конкретну справу. План конференції,; план підготовки і проведення класного години і т. д,
2) За тривалістю планованого періоду:
- Довгостроковий (перспективний): план на тривалий період часу (рік і більше). План роботи установи на рік, план профорієнтаційної роботи з учнями старших класів (на 2 роки);
- Етапний (періодичний; план: це план середньої перспективи, коли планується якийсь певний етап далекої перспективи (чверть, півріччя);
- Короткостроковий: план найближчої перспективи, коли планується досить короткий відрізок часу (частина етапу, періоду), Приміром, план роботи на місяць, на тиждень, її декаду;
- Оперативний: плануються конкретні найближчі дії. Найбільш поширений план дня.
Перераховані види планів тісно взаємопов'язані: кожний наступний конкретизує, уточнює, коригує попередній.
3) В залежності від суб'єкта планування
- Індивідуальний планує одна людина;
- Колективний: планувати може великий колектив, частина колективу, група. Педагог може організувати колективне планування в дитячому об'єднанні. Колективний або індивідуальний підхід до планування може розглядатися і як спосіб його здійснення, тому при виборі індивідуального або колективного способу планування треба обов'язково пам'ятати про те, що суб'єкт планування повинен бути той же, що і суб'єкт реалізації плану. Практика ж показує, що одним з частих протиріч у педагогічному процесі є невідповідність між тим, хто планував, і тим, хто буде брати участь у реалізації плану,
4) За масштабом планування
- Загальношкільні плани, які передбачають участь у планованій роботи дітей різних класів, педагогів, батьків (план роботи учнівського колективу, план виховної роботи школи, план загальношкільного справи);
- Плани первинних колективів (план роботи класного колективу, клубного колективу).
Необхідно розрізняти плани роботи педагогічного колективу, спільні плани педагогів і учнів, а також плани самих дітей »Природно, що всі плани взаємопов'язані. Так, план роботи педагогів складається з урахуванням тих справ, які визначені дітьми, У плані педагогічного колективу відображена позиція вчителів по відношенню до цих справ або роль у їх підготовці: допомога, консультація для організаторів справи, методична робота з активом дітей »
Вивчення практичного досвіду показало, що в шкільному колективі складаються такі плани з виховної роботи:
- Перспективний план, розділ річного плану роботи школи «Виховна позанавчальна робота з учнівським колективом» (основний офіційний документ, яким керуються класні колективи, всі об'єднання учнів: гуртки, секції, клуби, товариства, штаби, поради і т. п.);
- Календарні плани виховної роботи з учнівським колективом на чверть або місяць, на півріччя (плани-сітки, зручні для роботи і коригування);
- План методичної роботи з вчителями з питань виховання школярів;
- План контролю за організацією та результатами виховної роботи?
- Плани клубів, штабів, рад, музеїв та інших шкільних об'єднань;
- Перспективні плани роботи за напрямками виховання на кілька років (3, 5,10), наприклад, по естетичному вихованню чи моральному освіті;
- Плани підготовки і проведення загальношкільних справ.
У класному колективі найчастіше складають:
- План виховної роботи класного кеівника (на чверть, півріччя, рік);
- План учнівського колективу;
- План роботи колективу з найважливішого напрямку на певний період (місяць, рік, кілька років), наприклад пошукова робота, робота з молодшими;
- План підготовки та проведення справи в колективі;
- План роботи творчого об'єднання, груп.
Основними і найбільш поширеними в практиці є: розділ річного плану «Позаучбова виховна робота з учнівським колективом» і план класного керівника.
Можна запропонувати наступну зразкову структуру розділу річного плану «Позаучбова виховна робота з учнівським колективом»:
1. Аналіз виховної роботи школи за минулий навчальний рік, в якому доцільно відобразити наступне:
а) результати виховної роботи (рівень вихованості, соціальності учнів, їх професійної орієнтованості, конкурентоспроможності);
б) характеристика змін, що відбулися в загальношкільному колективі (розвиток структури, відносин між учасниками педагогічного процесу, зміцнення зв'язків і традицій);
в) реалізація поставлених виховних завдань (які завдання вирішені і як, що і як вплинуло на їх рішення, причини невиконання запланованого);
г) аналіз проробленої роботи на пріоритетних напрямках роботи школи, результати та організація діяльності, досягнення, недоліки та їх причини.
2. Завдання виховної роботи на новий навчальний рік, до визначення, формулювання яких пред'являються наступні вимоги:
-Вони витікають з аналізу роботи;
-Завдання на новий навчальний рік відрізняються від завдань попереднього року;
- Вони конкретні і реальні для виконання;
- Завдання охоплюють всю плановану роботу з учнями;
- Вони враховуються при плануванні методичної роботи, контролю за виховною роботою та складанні всіх інших планів у шкільному та первинних колективах.
3. Зміст і форми роботи з учнівським колективом.
Цей розділ може мати різну структуру. У ньому доцільно виділити кілька підрозділів, взявши за основу напрямки роботи, види діяльності або завдання виховної роботи (наприклад, див. табл.1 Додаток).
Доцільна і використовується в практиці така структура плану, яка передбачає планування роботи не тільки з учнями, але також з педагогами та батьками (наприклад, див. табл. 2 Додаток).
Поряд з планами педагогів важливо складати і план учнівського колективу, школи, який доступний для знайомства і використання всіма дітьми.
Важливо, щоб структура плану дозволяла бачити цілі і завдання роботи, поточні та перспективні справи, вносити корективи і зміни, а також відбивала взаємодія учасників педагогічного процесу.
Структура і форма плану класного керівника можуть бути різноманітними, головне, щоб вони були зручні для роботи та оперативної коригування.
Може бути запропонована наступна структура плану:
1. Аналіз виховної роботи у класі за минулий період.
2. Завдання виховної роботи на новий навчальний рік.
3. Робота з колективом учнів.
4. Взаємодія з педагогічним колективом.
5. Робота з сім'єю, громадськістю.
Загальноприйнятою форми і структури плану виховної роботи класного керівника не може бути. Педагогу необхідно творчо підійти до складання плану, враховуючи особливості класного колективу, умови школи, а також досвід своєї роботи. У практиці існує кілька варіантів форм планів, кожна з яких володіє певними перевагами і недоліками.
Дана форма передбачає з'єднання в собі перспективного, календарного та поточного планування. При оформленні плану в зошиті на кожного тижня відводиться один розворот аркуша. Це дозволяє передбачити основні справи на весь рік і в той же час вносити по ходу роботи доповнення та зміни.
Доцільно складання плану індивідуальної роботи з учнями, що можливо, якщо класний вихователь є звільненим від навчальної роботи, займає повну ставку педагога і має час для цілеспрямованої роботи з кожною дитиною.
Приступаючи до планування, необхідно пам'ятати про те, що цей процес тривалий, не закінчується написанням річного плану, а триває протягом року. Тільки при такому підході план допоможе керувати діяльністю. Планування, навіть якщо здійснюється колективно, - процес індивідуального осмислення своєї діяльності і творчого її конструювання, оскільки неможливо результативно організовувати діяльність по чужих програмами і планами. Планувати можна по-різному, виходячи з різних особливостей, які впливають на цей процесс

6. Вимоги до плану виховної роботи.
1. Відображення у вступі стислого аналізу виховної роботи за минулий рік, оцінка її ефективності. Аналіз рівня вихованості учнів, знань та організаторських умінь працівників. Розкриття недоліків у виховній роботі, аналіз їх причин. Аналіз соціально-психологічних умов виховання в сучасний період. Визначення виховної проблеми, основних напрямків виховання на певний проміжок часу.
2. Конкретизація мети, над реалізацією якої працюватиме педагогічний колектив.
3. Обґрунтування мети, стрижневих практичних завдань на рік, навчальну чверть, їх концентрація в кожному розділі.
4. Свідомий вибір змісту, форм і методів роботи з учнями, вчителями, батьками у відповідності із завданнями, особливостями навчального закладу, традиціями, соціально-педагогічними умовами виховання в мікрорайоні, сім'ях тощо. Національне спрямування змісту виховання.
5. Визначення структури плану: організація методичної роботи з педагогічними працівниками; організація діяльності учнів; соціально-педагогічна допомога учням, які потребують особливої уваги; профілактика правопорушень учнів; антинаркотична, антиалкогольна пропаганда та інша робота з батьками; координація діяльності з позашкільними закладами та іншими соціальними інституціями; аналіз виконання.
6. Врахування інтересів, потреб учнів, побажань і порад педагогів, батьків, представників громадських та державних організацій, умов навчально-виховної роботи в закладі тощо. Залучення психологів до планування.
7. Реалізація принципів національного виховання. Планування колективних творчих справ, спрямованих на формування соціально активної позиції учнів, їхніх організаторських умінь, пізнавальної, практично-трудової, економічної, екологічної, правової, художньо-естетичної, комунікативної ті іншої культури, на зміцнення емоційно-вольової сфери тощо.
8. Узгодження з планами всіх виховних центрів (клубами, гуртками, бібліотеками).
9. Відображення логіки виховного процесу, зворотного зв'язку управління, що дозволяє встановити, наскільки ефективна запланована діяльність, чи забезпечено розвиток учнів, чи забезпечено ефективність організаторських умінь педагогічних працівників.
10. Реальність виконання. Можливість корегування, внесення змін у відповідності з безперервно зростаючою інформацією про учнів тощо.
11. Врахування стану розвитку учнівського колективу; специфіки та традицій навчального закладу; інтересів та запитів учнівського колективу, батьків; можливостей педагогічного колективу; можливостей регіону, району, міста, базових підприємств та спонсорів.

5. Планування роботи з батьками.
Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача вчителя. Рішення даної задачі представляється можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:
  • вивчення родин учнів;
  • педагогічна освіта батьків;
  • забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;
  • педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;
  • індивідуальна робота з батьками;
  • інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.
Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й задачами виховної роботи, особистісними та професійними особливостями класного наставника, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.
Вивчення родин учнів дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.
Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.
Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів.
Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.
Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.
Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.
Розділ плану «Робота з батьками» учитель може оформити так:
Строк проведення
Найменування справ
Вересень 1. Батьківські збори «Давайте познайомимось».
2. Анкетування батьків.
3. Вибори батьківської ради та планування її діяльності.
4. Формування картотеки родин учнів
Жовтень 1. Відвідування родин учнів.
2. Збори батьків та учнів із планування спільної діяльності «Наші загальні справи».
3. День відкритих дверей. Екскурсія по навчальних кабінетах школи «Знайомимося з нашими вчителями».
4. Педагогічна консультація для батьків «Як допомогти дитині добре вчитись»
Листопад 1. Аналіз навчальної роботи за I чверть. Лист батькам про досягнення дітей у різних видах діяльності.
2. Лекція психолога «Пізнавальні процеси особистості й умови її розвитку».
3. Відвідування родин учнів.
4. Індивідуальні педагогічні доручення окремим батькам
з підготовки до обміну досвідом на батьківських зборах на тему «Пізнавальні ігри в родині»
Грудень 1. Батьківські збори «Розвиток пізнавальних інтересів дітей у родині».
2. Виставка для батьків та учнів «Ми - люди творчі».
3. Колективна творча справа «Готуємось до Нового року»
Січень 1. Відвідування родин учнів.
2. Творчий звіт учнів перед батьками за підсумками II чверті.
3. Лижна прогулянка за місто разом з батьками
Лютий 1. Тематична консультація для батьків хлопчиків «У родині росте син».
2. КВК дітей і батьків
Березень 1. Свято мам і бабусь.
2. Тематична консультація для батьків «У родині росте дочка».
3. Спільне формування програми гуртка для дівчинок «Дівиці-майстрині» (ведуть мами).
4. Відвідування родин учнів
Квітень 1. Створення екрана успішності учнів.
2. Виставка кращих робіт учнів, зошитів, щоденників.
3. Лекція «Традиції сімейного читання».
4. Огляд літератури для батьків «Домашня бібліотека»
Травень 1. Анкета для батьків «Плани на літо».
2. Збори батьків та учнів «Підсумки року».
3. Підготовка листів подяки.
4. Концерт для батьків
Червень 1. Одноденний похід учнів і батьків
«Визначні пам'ятки рідного краю».
2. Благоустрій класної кімнати

Шостим компонентом плану роботи класного керівника може стати розділ «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у класі». Необхідність включення цього розділу у план роботи класного наставника обумовлюється тим, що за відсутності достовірної, підданої ретельному аналізу інформації про розвиток особистості учнів, формування колективу класу, стан і результати виховного процесу ставиться під сумнів педагогічна доцільність усієї досить складної та трудомісткої діяльності вчителя та його колег.
Як об'єкти дослідження стану й ефективності виховного процесу у класі можуть бути вибрані:
а) розвиток особистості учнів;
б) формування класного колективу;
в) наявність в учнів та їхніх батьків почуття задоволеності життєдіяльністю у класі.
При вивченні процесу й результатів розвитку особистості учнів класному керівнику варто скористатись діагностичними розробками вчених. Наприклад, хорошою підказкою педагогу є розроблена професором Н. Масловою діагностична схема «Загальний рівень розвитку особистості школяра».

Немає коментарів:

Дописати коментар