Особливості внутрішкільного контролю за станом виховного процесу сучасного навчально-виховного закладу

Внутрішкільний контроль - один із головних засобів забезпечення надійної і достовірної інформації про стан виховної роботи, яка необхідна для прийняття керівництвом навчально-виховного закладу об'єктивного і своєчасного рішення.

Основне завдання внутрішкільного контролю - глибокий професійний аналіз стану виховного процесу та надання кваліфікованої допомоги.

Діяльність керівника школи щодо організації внутрішкільного контролю можна показати у вигляді такої послідовності дій:


1) вивчення мети контролю;

2) складання оперативного плану контролю (вибір об'єктів, визначення осіб, залучених до контролю, форм і методів контролю);

3) підготовка до контролю (особиста підготовка директора, його заступників, ознайомлення із нормативними і методичними матеріалами, підготовка запитань для бесід та анкет);

4) педагогічний аналіз зібраного фактичного матеріалу й об'єктивна оцінка за певними критеріями;

5) підготовка висновків, які випливають із аналізу зібраного матеріалу;

6) підготовка рекомендацій або пропозицій для коригування виховного процесу, визначення термінів і форм контролю за виконанням рекомендацій і пропозицій.



 Основні об'єкти контролю:

класні керівники, вихователі, педагог-організатор, керівники гуртків, об'єднань за інтересами, а також форми навчальних і позанавчальних занять (уроки, виховні заходи, свята, вистави, конференцій тощо), шкільна документація, плани роботи тощо.

 Види контролю розподіляються за такими ознаками:

1) за метою (попереджувальний, поточний, підсумковий);

2) за об'єктами (персональний, класноузагальнюючий);

3) за широтою охоплення об'єктів (фронтальний, вибірковий);

4) за частотою перевірки (періодичний, систематичний).

 Завдання психолого-педагогічного аналізу виховного заходу:

- вивчення методичного рівня педагога;

- корекція роботи педагога;

- вивчення педагогічного досвіду.

 Визначення мети відвідування виховного заходу

Мета відвідування має нести виховний і методичний зміст і може визначитись як окремими, так

і комплексними параметрами.

Наприклад: Мета відвідування виховного заходу:

Визначити (вивчити, виявити):

• рівень педагогічної кваліфікації класного керівника;

• характер взаємин класного керівника і учнів;
• рівень згуртованості учнівського колективу;

• оптимальність змісту виховного заходу;

• розвиток самостійної і творчої активності учнів;

• стиль роботи класного керівника;]

• забезпечення індивідуального і диференційного підходу до учнів.

Відповідно поставленої мети формулюються пропозиції за наслідками аналізу:

Наприклад:

• Враховувати рівень вихованості учнів при визначенні мети і завдань заходу.

• Посилити контроль учнівського активу в підготовці і проведенні заходу.

• Залучити всіх учнів (більшість учнів) до різних видів діяльності при підготовці заходів.

• Продумати форми заохочення та активізації мислення учнів в процесі пізнавальної діяльності.

• Доцільно співвідносити словесно-інформаційні і практичні методи виховання.

• Поглибити самоосвітню роботу над удосконаленням педагогічних знань і вмінь

• Рекомендувати таку науково-методичну літературу.

Безпосередньо після відвідування виховного заходу можна провести первинну обробку результатів: обгрунтувати позитивні моменти, факти що свідчать про науково-методичний рівень педагога-вихователя, встановити очевидні зв'язки з його практичною діяльністю (форма виховного заходу, його структура, зміст, використання методів виховання, наявність елементів дискусії, проблемності, досягнення мети).

Саме результати такого первинного аналізу слід довести до відома педагога в процесі співбесіди. Бесіда починається з того, що сам педагог-виховник робить аналіз виховного заходу. Самоаналіз корисний тим, що він дає можливість зрозуміти закономірність чи випадковість упущень, сформувати уявлення, як сам класний керівник ставиться до виховного заходу, в чому вбачає сильні і слабкі сторони.

Всебічний аналіз виховного заходу керівник школи може зробити після з'ясування деяких питань у розмові з керівником методичного об'єднання, іншими досвідченими працівниками, переглянути посібники, планування тощо.


Додаток №1.

План самоаналізу діяльності вчителя з питань підготовки та проведення виховного заходу.

1. Педагогічне обґрунтування виховного заходу. Доцільність його проведення. Участь учнів у виборі форми проведення заходу.

2. Місце даного виховного заходу у системі навчально-виховної роботи школи (класу). Його зв'язок з навчальним матеріалом, з іншою діяльністю виховного характеру.

3. Мета заходу. Наскільки вона досягнута.

4. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю при складані плану, підготовці та проведенні.

5. Оцінка педагогом результативності виховного заходу, його пізнавальна і виховна цінність.

6. Оцінка педагогом психологічного стану учнів під час підготовки і проведення заходу.

7. Які позитивні сторони та недоліки бачить сам педагог у проведенні заходу.

8. Які висновки сам вчитель робить на майбутнє.


Додаток № 2.

Вимоги до проведення виховного заходу

1. Чітке формулювання назви виховного заходу та розуміння педагогом його мети.

2. Планування основних етапів виховного заходу та визначення завдань кожного з них.

3. Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.

4. Визначення оптимального змісту виховного матеріалу.

5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.

6. Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп і ритм.

7. Гнучкість та широта "виховного маневру".

8. Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.

9. Взаємозв'язок заходу з попередніми та наступними формами позакласної роботи з учнями.

Основні етапи виховного заходу

1. Психолого-педагогічний аналіз обстановки в колективі, необхідність проведення заходу та формулювання його мети.

2. Планування заходу.

3. Організація виховного впливу на колектив (особистість).

4. Безпосередній вплив на колектив (особистість). Проведення виховного заходу.

5. Аналіз виховного заходу.


Додаток № З

Орієнтовна схема аналізу виховного заходу

1. Клас (гурток, об'єднання за інтересами тощо).

2. Форма виховного заходу.

3. Кількість присутніх учнів, запрошених.

4. Класний керівник (керівник гуртка, об'єднання за інтересами).

5. Зовнішній вигляд учнів, їх поведінка.

6. Хто залучений до проведення заходу?

7. Обладнання, наочність, технічні засоби.

8. Мета виховного заходу.

9. Мета аналізу виховного заходу.


Схема аналізу виховного заходу

1. Аналіз готовності педагога або колективу виконавців до проведення ВЗ:

- мета і завдання ВЗ;

- урахування рівня вихованості учнів при визначенні мети і завдань;

- місце ВЗ у загальній системі виховної роботи.

2. Аналіз процесу підготовки та виховання ВЗ:

- роль класного керівника (керівника гуртка, об'єднання за інтересами);

- роль учнівського активу;

- забезпечення дружної та злагодженої роботи колективу в процесі підготовки ВЗ;

- роль учнівських органів самоврядування;

- надання тактовної допомоги учням;

- рівень участі дітей у підготовці ВЗ;

- аналіз правильності розподілу обов'язків;

— строки виконання, облік.

3. Аналіз проведення ВЗ:

а) організація (готовність дітей до проведення заходу, оформлення приміщення, обладнання, наочність, використання ТЗН, структурна схема ВЗ, чіткість, організованість, злагодженість, майстерність, дозування часу і раціональність його використання, участь представників громадськості);

б) зміст ВЗ (актуальність теми, змістова спрямованість, логічність, раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків, зв'язок з життям класу, школи, села, міста, району; добір питань, що хвилюють школярів);

в) методика проведення ВЗ: (врахування вікових особливостей школярів; можливість відвертого обміну думками; характер діалогу; стимулювання учнів до дискусії, до вироблення компромісної думки);

г) психологічний аналіз (поведінка учнів, їх активність, зацікавленість, ставлення до заходу; поведінка вчителя, його тон, ставлення до учнів, педагогічний такт, повага до самостійності думок, пропозицій, рішень учасників). 4. Результати: — досягнення мети ВЗ;
— чи є захід цілісним, системним;
— які частини ВЗ вдалися краще, які гірше. 4. Загальні висновки. Рекомендації.

Додаток № 4

Спостереження і аналіз гурткових занять

1. Тема заняття.

2. Його мета (навчальна і виховна).

3. Обладнання, використання наочних і технічних засобів навчання в ході заняття.

4. Якість підготовки до нього вчителя. Наявність плану, підготовленість учнів до занять.

5. Кількість учасників гуртка. Відвідування занять.

6. Зміст заняття — його науковість, зв'язок з життям, практикою. Здобування нових
знань, або їх поглиблення, закріплення умінь і навичок у ході заняття.

7. Виховна сторона заняття. Виховання через зміст заняття, через методи і організацію.
Обстановка на заняттях.

8. Ставлення учнів до заняття у гуртку, їх поведінка, інтерес, активність,
дисциплінованість.

9. Методи ведення занять у гуртку. Обсяг і рівень самостійної роботи учнів. Характер
цієї роботи. Елементи творчості учнів. Формування самоосвітньої роботи учнів у ході занять.

10. Результативність занять: вплив гурткової роботи на удосконалення якості знань, умінь і навичок учнів, на культуру їх мови.